кривитися — [криеви/тиес а] иеўл у/с а, и/виес :а, и/виец :а, и/ўл ац :а; нак. ви/с а, в і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
кривитися — I (ставати кривим, згинатися), викривлятися, викривитися, скривлюватися, скривлятися, скривитися, схилятися, схилитися, перекошуватися, перекоситися; коцюрбитися (дуже гнутися, скручуватися) II ▶ див. морщитися 1), передражнювати … Словник синонімів української мови
кривитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
викривлятися — я/ється, недок., ви/кривитися, иться; мн. ви/кривляться; док. 1) Робитися нерівним, кривим. || Набувати неприродного вигляду (про обличчя, його риси і т. ін.). 2) перен. Робити неприродні рухи тілом, робити гримаси і т. ін. 3) тільки недок. Пас.… … Український тлумачний словник
жолобитися — биться; мн. жоло/бляться; недок. Робитися нерівним, кривим, вигнутим; вигинатися, кривитися … Український тлумачний словник
корчитися — чуся, чишся, недок. Вигинатися, кривитися в корчах; судомитися … Український тлумачний словник
кособочитися — чуся, чишся, недок., розм. Кривитися, ставати косо. || перен. Ставитися до кого небудь вороже, зневажливо, з презирством … Український тлумачний словник
коцюрбитися — блюся, бишся; мн. коцю/рбляться; недок., розм. Гнутися, кривитися, скручуватися. || Скорчуватися від старості, болю, страху тощо … Український тлумачний словник
скорчуватися — уюся, уєшся, недок., рідко, ско/рчитися, чуся, чишся, док. 1) Вигинатися, кривитися в корчах. 2) Дуже згинатися (у 2 знач.). •• Ско/рчитися в три поги/белі дуже зігнутися, згорбитися. 3) Набирати певного виразу (про обличчя). 4) тільки док., розм … Український тлумачний словник
передражнювати — передражнити (кого підсміюватися з кого н., наслідуючи, пародіюючи його міміку, манеру говорити тощо), перекривляти, перекривлювати, перекривити (кого), передражнюватися (з ким), кривити (кого), дражнитися (з ким, з кого й без додатка), кривитися … Словник синонімів української мови